SOS⚠‡Увага, матеріал 18+ Ні в якому разі не читати дітям⛔🔞🆘.
Запропонована Новина: Так,як автор не вказав анонімно чи ні, та поки-що не відповів на наші повідомлення,ми опублікували анонімно,щоб надалі до нас не було претензій.

Продовження недавно опублікованої новини про звіра на дубині ‡ ‡...

Недавно прочитав історію про звіра на дубині, звичайно,як в більшості свідомих мешканців ця новина викликала певний скептизм та недовіру, не ті роки мабуть аби в таке вірити. Здається на сему ця історія і мала закінчитися,та й напевно для більшості вона відразу і закінчилася після її прочитання,але не для мене.
Далі те, що ви прочитаєте,можливо приведе Вас в жах,а можливо знову хтось віднесеться до цього з кептизмом і недовірою.†

Знаєте, я завжди боявся темряви, ні, навіть не темряви, а того, що може в ній таїтися.Бувають такі ночі, коли тьма здається ... іншою. Вона дивно обволікає все навколо, нібито вона жива і кожна тінь в таку ніч виглядає як щось жахливе.. Думаю багато людей відчувають таке ж саме.
Далі я розповім історію,яка сталася зі мною на другий день Пасхи...
В 12 годині вечора я повертався додому з гостей,дорогу вирішив скоротити та пішов через колії по залізниці.Додому приблизно було іти до години часу,та 50% мого шляху мене проводжала темрява...
Вперше я зупинився на станції Ланівці на колії, там горіли ліхтарі, я ще подумав,як красиво тут все зробили,бруківка освітлення,ремонт...
Зліва щось брязнуло, та так що я мало не підстрибнув на місці. Повернувши голову, я не побачив нічого крім залізного паркану. Почав дути неприємний, холодний вітер. Настрої це мені не додало, і я продовжив шлях. Наступна подія було ще більш неприємним, скінчилася бруківка, і я потемки влучив ногою в брудну ямку. Тоді відкрився весь мій внутрішній світ,лаючи все на світі я крокував далі. Починалися самі нетрі, мінімум світла, максимум рідкісної поганої дороги.
Несподівано мені здалися кроки за спиною, це трохи дивувало, бо і вдень тут когось зустріти рідкість,а тут початок першої ночі. Обернувшись, я як нескладно здогадатися нікого не побачив. Це подія пробудило мою живу фантазію,пригадав все страшне,що чув за свої 30 років, Я відразу прискорив крок,можна сказати почав не швидко бігти.
Наступного разу я вловив щось неясне краєм ока. Мені здалося, що з-за кущів визирає моторошне обличчя,зеленоватого кольору, абсолютно без носа,високе та у довгій рясі. Воно зникло менше ніж за секунду, я сам не зрозумів, як встиг так добре його розглянути. Спихнув все на свою уяву,хоч стала дуже моторошно,і я таки почав бігти,весь спітнілий,а в голові чорт знає котрий каламбур,я вже представляв свою жахливу смерть, хоча далеко в глибині розуму,я сподівався,що це лише вітер,самонавіювання і так далі...
Ззаду почувся якийсь шум, знаєте, подібний звук чути, коли швидко-швидко котять якусь металеву бочку,а далі почали лунати дивні звуки, ричання, немов би воно звучало з самого центру пекла.
Я знову переконував себе, що нічого насправді немає, не хотів обертатися, вже знаючи, що побачу.Шум не припинявся і я не витримав. Ледве я обернувся, все затихло, та перед мною стала лише темна ніч.
Я відчував, що просто божеволію.Я подумав,що можливо коли я біжу,мій страх стає більший,і моє серце може розірватися,я просто почав іти стараючись ні про що не думати.
Обличчя знову промайнуло,зліва зовсім близько,на цей раз це не було лише миттю, воно не зникало і почало рухатися у мій напрямок,я знову пришвидшився,я не міг не обернутися,воно було ззаду.Темна фігура в довгій расі, її голова висіла над тілом.Тонкі, чорні, схожі на черв'яків губи з яких лилася слизь,немов би в сильну грозу з неба дощ.
Саме тоді я не витримав. Я голосно заволав і кинувся бігти до свого дому,до якого залишалося приблизно 15 хвилин. Воно не відставало ні на хвилину. З мене градом котився піт, серце пішло кудись в п'яти, кожну секунду я чув гуркіт,ричання та важкі кроки позаду,немов би удари грому...
Все закінчилося так само швидко як почалося. Я зачинив за собою хвіртку і зрозумів, що за нею вже нікого не було,лише темна ніч і сильний вітер...
Чи було Воно насправді? Не знаю. Може, я просто божевільний,або це було самонавіювання,просто думати про таке набагато легше...Скажу,що не дай Бог комусь таке пережити,як воно буде далі не знаю, та ця подія дала мені сивини,і точно вкоротила пару років життя.
Тепер я зрозумів все те,що пережила людина на дубині,і мені зовсім вже не смішно...Робіть висновки,і не ходіть по ночах.

Ланівчани,невеличке опитування на рахунок вчорашнього дня міста!

Також Вітаємо усіх зі Святом Володимира Великого та Днем Хрещення Київської Русі.
Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі.
Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком.

Адміністрація спільноти "Політичні Ланівці" Щиро вітає усіх зі святом Дня міста Лановець!

👍лайк,хто завтра йде на день міста?